Використання Spaces
Створення простору
Spaces створено так, щоб ним було просто користуватися. Щоб скористатися Spaces,
відкрийте термінал і введіть arch, fedora, ubuntu або kali.
Ці команди є псевдонімами для:
spaces enter <space> # arch/fedora/ubuntu/kali
Якщо під час виконання spaces enter простір ще не встановлено,
відкриється діалогове вікно налаштування. Щоб знову відкрити
це вікно й відтворити простір, введіть:
spaces create <space>
Команда spaces create, виконана після встановлення, дає змогу відтворити простір,
зберігши дані домашньої теки простору.
Spaces проведе вас через діалогове вікно налаштування дозволів, а потім запропонує вибрати версію ОС (для Ubuntu і Fedora) та додаткові компоненти (yay, Shelly для Arch).
Є два попередньо налаштовані набори дозволів: basic — для звичайних програм,
які не змінюють системні налаштування, і development — для встановлення VPN,
docker, віртуальних машин і прямого доступу до пристроїв.
Також можна вибрати custom і налаштувати кожен дозвіл окремо.
За замовчуванням у Spaces монтується тека ~/Downloads,
а в Spaces для розробки додається ~/Projects для зберігання коду.
Spaces для розробки також передають ваші GPG- і SSH-ключі, .gitconfig
(з вашим ім’ям та адресою електронної пошти для Git), .ssh/config зі списком
SSH-хостів, .bashrc і .zshrc з налаштуваннями термінала. У режимі custom
можна монтувати будь-яку видиму теку в домашньому каталозі.
Решта ваших файлів, SSH-ключі та GPG-ключі залишаються приватними, тож їх неможливо викрасти; крім того, ключі захищено SELinux. За замовчуванням Anatase налаштовує SSH-агент під час входу в систему для ключів id_rsa/id_ed25519. Решту ключів потрібно додати до SSH-агента вручну, хоча рекомендується користуватися лише одним ключем — тим самим, який ви додаєте до таких сервісів, як Github.
Використання Spaces
Відкрити простір можна командами ubuntu, fedora, arch і kali
або базовою командою spaces enter <space>.
У просторі можна виконувати звичні для відповідного дистрибутива команди, дослівно дотримуватися його документації — усе працюватиме так само, як у самому дистрибутиві. Про будь-які відмінності повідомляйте як про помилки в системі відстеження проблем Anatase або в Discord.
Для розробки встановіть у просторі потрібне вам IDE. Наприклад, можна скористатися інструкціями з Linux для VS Code, щоб його встановити. Якщо встановити IDE у просторі, його термінал, налагоджувач і команди запуску інтегруються безпосередньо з цим дистрибутивом. Також можна встановити IDE в будь-яких просторах, які використовуєте для розробки (наприклад, і у Fedora, і в Ubuntu). Будь ласка, не встановлюйте версії IDE з Flatpak.
Spaces автоматично експортує ярлики програм, які ви встановлюєте, до основного робочого середовища. Ви також можете вибрати будь-який із них як програму за замовчуванням.
Простір встановлюється з мінімальним набором пакетів, необхідних для роботи інтеграції з робочим столом. Однак пакети не ідеальні, і в них іноді бракує залежностей. Наприклад, в Ubuntu для встановлення NordVPN потрібні libgtk-3-0 і libgles2, яких немає серед його залежностей. Якщо вам бракує залежності, запишіть це й створіть звіт про помилку, щоб ми могли почати збирати такі випадки. Щоб з’ясувати, яких пакетів бракує, можна виконати команду пакета в терміналі й переглянути повідомлення про помилки (наприклад, nordvpn-gui для NordVPN), а потім встановити відсутні залежності.
Зміна дозволів
Щоб змінити дозволи простору після його створення, виконайте:
spaces configure <space>
Діалогове вікно дозволів відкриється знову, і ви зможете змінити будь-які налаштування. Після підтвердження змін простір завершить роботу. Зміни набудуть чинності, коли ви запустите його знову.
Видалення простору
Якщо простір займає забагато місця, виконайте:
spaces delete <space>
Запуск і зупинка Spaces
Spaces реалізовано як звичайні системні служби systemd з таким
синтаксисом: spaces@<space>. У Spaces також є варіант служби --user,
який за замовчуванням вмикається для вашого користувача після створення простору.
Так простір запускається лише після входу в систему, щоб ваші файли були змонтовані
до запуску служб. Варіант для користувача лише запускає системну службу. Крім того,
spaces enter <space> та його псевдоніми автоматично запускають простір, якщо він
ще не запущений.
Ось кілька команд для роботи зі Spaces:
# Увімкнути запуск простору під час завантаження системи
# Так Tailscale працюватиме ще до вашого входу в систему.
sudo systemctl enable --now spaces@ubuntu
# Скасувати попереднє ввімкнення
sudo systemctl disable --now spaces@ubuntu
# Увімкнути запуск простору під час входу користувача (за замовчуванням)
systemctl --user enable --now spaces@ubuntu
# Вимкнути запуск простору під час входу користувача
systemctl --user disable --now spaces@ubuntu
# Зупинити простір
sudo systemctl stop spaces@ubuntu
# Запустити простір вручну
sudo systemctl start spaces@ubuntu
# Перезапустити простір
sudo systemctl restart spaces@ubuntu
# Переглянути журнал systemd для простору
journalctl -u spaces@ubuntu
Видалення файлів домашньої теки Spaces
Spaces використовує окрему домашню теку для системних налаштувань, пов’язаних із вашими просторами. Так налаштування програм зберігаються окремо від даних на хості, що запобігає конфліктам, і ви можете самі визначати, які теки будуть доступні у просторі.
За замовчуванням під час повторного створення або видалення Spaces дані
домашньої теки простору зберігаються. Зазвичай вам ніколи не потрібно видаляти
дані домашньої теки простору.
Робіть це лише тоді, коли хочете видалити застарілі налаштування з домашньої теки.
Щоб видалити дані домашньої теки простору, додайте --purge до команди
spaces create/delete.
# Створити або відтворити простір із новою домашньою текою
spaces create --purge <space>
# Видалити простір разом із його домашньою текою та конфігурацією дозволів
spaces delete --purge <space>
Під час виконання команд Spaces дані домашньої теки на хості ніколи не змінюються.
Використання GPG-ключів у Spaces
Користуватися GPG-ключами не зовсім просто. Спершу потрібно створити GPG-ключ у терміналі хоста. Потім його можна експортувати так.
Спочатку потрібно отримати список GPG-ключів і дізнатися їхні ідентифікатори. Для прикладу скористаймося моїм ключем.
$ gpg --list-secret-keys
sec ed25519 2024-07-31 [SC]
4DBB5595849C1C4EF1117688EF34000BBBE32D2A
ssb cv25519 2024-07-31 [E]
Це не приватна інформація, і, як ви можете помітити, більшість комітів в Anatase підписано наведеним вище ключем.
Дізнавшись ідентифікатор ключа — у цьому випадку 4DBB5595849C1C4EF1117688EF34000BBBE32D2A —
експортуйте відкриту частину у файл формату armor, а потім імпортуйте її у потрібний
простір. Наприклад, у Fedora:
gpg --armor --export 4DBB5595849C1C4EF1117688EF34000BBBE32D2A > ~/Projects/public.asc
fedora
gpg --import ~/Projects/public.asc
Тепер у просторі можна виконати ту саму команду, щоб перевірити, чи працює передавання GPG.
$ gpg --list-secret-keys
[keyboxd]
---------
sec ed25519 2024-07-31 [SC]
4DBB5595849C1C4EF1117688EF34000BBBE32D2A
ssb cv25519 2024-07-31 [E]
Щоб обов’язково підписувати свої коміти GPG, можна додати такий фрагмент у
~/.gitconfig у домашній теці хоста (~/.gitconfig передається у простір):
[commit]
gpgsign = true